Свій перший термін (потік) в піонерському таборі я відмотав у десятирічному віці, не будучи навіть повноправним членом організації «юних ленінців». На дострокове звільнення розраховувати не доводилося і тому довелося звикати до всіх принад колективного способу життя.
Подорослішавши і увійшовши у смак, я міг за сезон по два-три місяці ганяти футбольні м'ячі в піонерських таборах та дитячих оздоровчих центрах. Що-що, а дешеві і безкоштовні путівки для дітей у Радянському Союзі дефіцитом не були. Однак перейти на міжнародний рівень і поїхати в піонерський табір «Молода гвардія» було справою не простою.